Визнання господарських угод (договорів) недійсними

При укладенні договору сторони прагнуть досягнути певної мети. При цьому в договорі визначається порядок взаємодії між сторонами договору та відповідальність у разі його невиконання. Але, як свідчить практика, навіть самий надійний договір може мати незначний недолік, який призводить до визнання договору недійсним.

Адвокатське бюро Руслана Цьоми

Недійсність договору означає, що він не відповідає вимогам законодавства і тому такий договір не створює правових наслідків, крім наслідків, пов’язаних із його недійсністю.
За загальним правилом, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених законодавством щодо обсягу дієздатності, волевиявлення та спрямованості на реальне настання наслідків.

Підстави для недійсності правочину

Суперечність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відсутність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Обмеження волевиявлення учасника правочину та/або невідповідність такого волевиявлення внутрішній волі учасника правочину.
Спрямованість правочину не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суперечність правочину, що вчиняється батьками (усиновлювачами), правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недотримання сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину або обов’язкової письмової форми укладання.

Визнати укладений договір недійсним може виключно суд, оскільки недійсність договору тягне за собою важливі юридичні наслідки. Тому, для цього перш за все, необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання договору дарування недійсним.