Наслідки порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку
та мобілізацію й правил військового обліку

• Складення протоколу або винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення
  можливе лише за умови дотримання строків притягнення особи до такої відповідальності.
• Окремо варто звернути увагу на так звані «триваючі» правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Наприклад, незамінна приписного на військовий квиток, непостановка на військовий облік, неповідомлення про зміни у власних облікових даних тощо.

Таким чином, для оскарження штрафу в судовому порядку, необхідно визначити:

• тип правопорушення;
• строки притягнення до відповідальності;
• правильність кваліфікації;
• наявність чи відсутність процесуальних порушень;
• умов за яких складено протокол/постанову.

• Також розглянемо що ще може настигнути осіб, які порушили правила військового обліку та законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» органи Національної поліції України зобов’язані за зверненнями ТЦК та СП, органів СБУ доставити осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. Однак, важливо зазначити, що законом встановлено конкретний порядок адміністративного затримання: так обов’язково має бути складено протокол з усіма необхідними відомостями, повідомлено родичів затриманого, повідомлено центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги або надана можливість запросити власного захисника.
• Відповідно, законодавством дійсно передбачено право на адміністративне затримання органами Національної поліції (ні в якому разі не представниками ТЦК та СП) із дотриманням вимог законодавства, що може тривати до трьох годин.
• Додатково, до осіб, які порушили відповідні норми законодавства, не були доставлені поліцією, не з’явилися за письмово вимогою, направленою представником ТЦК та СП засобами поштового зв’язку, в такому разі військкомат має право звернутися до суду із вимогою обмежитивійськовозобов’язаного у праві керування транспортними засобами.
• Зрештою, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за ухилення від військового обліку може настати кримінальна відповідальність, передбачена статтями 336, 337 КК України. Такий вид відповідальності передбачений, наприклад, за неявку до ТЦК та СП після належного отримання повістки або за умови неперебування військовозобов’язаним на військовому обліку та ухилення від нього.

Першим етапом є складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженим представником ТЦК та СП.

Протокол обов’язково має містити:

• дату і місце його складання, посаду, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;
• місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
• нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
• прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є);
• пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол має право складати лише уповноважена посадова особа ТЦК та СП, яка визначається згідно із наказом керівника відповідного ТЦК та СП.

Другим етапом є вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності даного протоколу та повідомлення про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Якщо неможливо вручити протокол військовозобов’язаному особисто, він направляється засобами поштового зв’язку.

• Втім, існують випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення, передбачений статтями 210, 210-1 КУпАП уповноваженими особами ТЦК та СП не складається, а саме: якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Третій етап полягає у розгляді адміністративної справи керівником ТЦК та СП. У призначений день та час, військовозобов’язаний має право:

• особисто з’явитися до військкомату;
• ознайомитися із матеріалами справи;
• надати пояснення та заперечення;
• подати докази;
• заявити клопотання;
• скористатися допомогою адвоката.

Неявка особи, яка притягається до адміністративної справи не перешкоджає розгляду справи (за умови наявності підтвердження про повідомлення її належним чином та відсутності клопотання про відкладення).

Проаналізувавши наявні матеріали, за наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, керівник ТЦК та СП виносить постанову, якою визначає розмір штрафу. Знову ж таки, постанова вручається військовозобов’язаному особисто або направляється поштою.

Таким чином, особа може бути притягнення до адміністративної відповідальності виключно на підставі винесеної керівником ТЦК та СП відповідної постанови. Недостатньо просто скласти протокол та надати військовозобов’язаному реквізити для сплати штрафу, як це часто трапляється.

Процедура оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є четвертим етапом

Перш за все, необхідно проаналізувати всі обставини та наявні матеріали на підставі яких було винесено постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Визначити чи були допущені порушення представниками ТЦК та СП під час формування та розгляду справи, які саме недотримання вимог законодавства прослідковуються в даній справі, з’ясувати правильність кваліфікації правопорушення.

• Наприклад, досить частим грубим порушенням з боку ТЦК та СП є неналежне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 268 КУпАП, оскільки військовозобов’язаний був позбавлений можливості захистити свої права, надати пояснення, заперечення або докази. Таким чином, це є підставою для скасування такої постанови в судовому порядку.
• Крім того, нерідко протокол складається за недіючою на момент вчинення правопорушення нормою законодавства, так статті 210, 210-1 КУпАП викладені в новій редакції 19.05.2024 року, отже протокол про адміністративне правопорушення, яке вчинене до вказаних змін має складатися у відповідності до дійсної на той момент редакції.
• Відповідно, за наявності порушень під час складення протоколу, розгляду справи або винесення постанови, є всі підстави для звернення в судовому порядку із позовом про скасування рішення про накладення штрафу.
• У разі подання позовної заяви до відповідного суду, на позивача покладається обов’язок сплатити судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, а в разі пропущення строку на оскарження постанови — обґрунтувати клопотання про поновлення зазначеного терміну на оскарження. За таких умов, суд відкриє провадження, розгляне справу та винесе відповідне рішення.
• Деякі особи притримуються позиції, що краще сплатити штраф, аніж звертатися до суду, однак дуже важливий момент полягає в наступному: якщо особа, яку притягнули до адміністративної відповідальності добровільно сплачує штраф — вона автоматично зізнається в навмисному порушенніправил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що відповідно має деякі вагомі наслідки.

Відтак, можна зробити висновок, що за наявності грубих порушень з боку представників ТЦК та СП під час притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу, краще все ж таки звернутися до суду із проханням про скасування такої постанови.

З кожним днем все більше й більше зростає кількість позитивних рішень з питань оскарження штрафів в судовому порядку. Так, до основних підставналежать:

• неправильна кваліфікація правопорушення;
• недотримання строків притягнення;
• застування неактуальних на момент вчинення правопорушення норм законодавства;
• порушення процедури належного повідомлення особи про розгляд справи тощо.

Таким чином, наявний доволі значний перелік підстав для оскарження накладення адміністративних стягнень. Ми в свою чергу не стоїмо осторонь та приймаємо активну участь у формуванні позитивної судової практики з питань скасування відповідних рішень про накладення штрафів.

Відтак, несплата штрафу передбачає внесення особи до Єдиного реєстру боржників, як наслідок блокування банківських рахунків та арешт майна.

Клієнти часто ставлять логічні питання, а що буде якщо не сплатити штраф? Невже ТЦК та СП можуть заблокувати банківські рахунки або накласти арешт на моє майно?

• У працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки немає таких повноважень, однак, якщо особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності не сплатила штраф у визначений законом строк, представники ТЦК та СП передають відомості про правопорушника до органів виконавчої служби для примусового виконання. Дані про таку особу вносяться до Єдиного реєстру боржників.
• Відповідно, у разі несплати правопорушником штрафу, спершу будуть заблоковані банківські рахунки. Виконавча служба контролюватиме надходження на картку та матиме змогу заблокувати або списати необхідну суму.
• Однак, за відсутності необхідної суми або неможливості стягнути її, законодавством передбачений варіант накладення арешту на майно. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відтак, несплата штрафу передбачає внесення особи до Єдиного реєстру боржників, як наслідок блокування банківських рахунків та арешт майна.

• Написання заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення: 5 000 гривень, повний супровід адвокатом справи під ключ: 20 000 гривень.

Рішення про скасування штрафа в розмірі 17000 грн накладеного ТЦК.